Про мене




                                                  «Це щастя мати таку долю, як у мене…"

   Я, Братчук Мар'яна Дмитрівна, народилася у казковому краї, де підпирають небо горді Карпати і будить сонце вівчарська сопілка, а швидкоплинний Черемош несе крізь гори й долини шум карпатських смерекових лісів і людські надії.

  Село Лісна Слобідка - колиска мого дитинства, моя маленька батьківщина, місце на землі, де мені найбільш затишно і до якого я завжди лину серцем, як птах до рідного гнізда.Звідси пролягла моя життєва дорога, тут моя рідна школа, у якій я отримала ази наук, перший життєвий досвід, яка відкрила мені двері в загадковий світ, що називається життям.Мене оточували люди різних професій, і були ці професії заманливими, одна краща іншої. Дитячих мрій теж було чимало. Але я чомусь постійно бачила перед собою свою бабусю, Оксану Володимирівну, вчителя початкових класів. Згадувала її терплячість, мудрість,  уміння зацікавити учнів чимсь нетрадиційним, власним віршиком чи казкою або грою. Можливо, це стало у великій мірі причиною мого вибору. А ще - любов до рідної природи, всього живого. прагнення бути корисною. Вийшло так, як у поета:

На світі безліч тягнеться доріг
Одні - як мудрість, інші - в терен-цвіті,
А поміж них крізь промені проліг
До школи шлях, що найкоротший в світі

   Доля закинула мене далеко від батьківського порогу. Своє життя я продовжила у селі недалеко від древнього Галича, столиці Галицько-Волинського князівства, краї цікавому своєю історією та звичаями. Тут я створила сім'ю, у цей час здобула вищу освіту в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за спеціальністю біологія, а в 2002 році отримала призначення в школу села Вікторів, де працюю уже 14 років.Перший урок  в 11 класі. Я з тремтінням серця і радісним хвилюванням очікувала його. Я, вчитель, моя мрія здійснилася.

   Учитель -"SEMPER TIRO", завжди учень, як сказав Іван Франко про поетів. Кожний, хто взяв на себе високу місію навчати і виховувати інших, мусить запам'ятати істину, що вчитель не має права зупинятися на досягнутому, бо він перестане цікавити дітей.

   Стрімкий рух у перед  у різних галузях життя потребує інновацій і в школі. Я, як сучасний учитель, освоюю комп'ютерні технології, вчуся створювати презентації, відеоролики і багато іншого, що допомагає зробити уроки цікавішими та більш яскравими. На допомогу мені приходить методична література, інтернет ресурси, досвід колег, власна фантазія. Вони роблять мої уроки небуденними, більш зрозумілими і творчими. 

"Найбільший успіх мають ті метоли, які в центр уваги ставлять учня"

  Люблю дітей. Радію коли бачу в їх очах іскринку захоплення чи здивування. А це і є шлях до успіху.
   Щоденна праця над поповненням своїх знань, удосконалення дає результат, я набула певного досвіду, беру участь у семінарах і конкурсах, отримую задоволення від кожного вдало проведеного уроку. А це означає, що я правильно обрала професію.
   Я активна і цілеспрямована людина, умію добиватись успіху. Люблю вишивати, тішити свою сім'ю солодощами, а ще читати, цікавлюся сучасною літературою, з книгами  відпочиваю і отримую певні знання, розвиваюся інтелектуально як всестороння особистість. Але світ моїх захоплень обмежений часом. Професія вимагає більшої уваги та підготовки.
    Звичайно, бувають дні розчарування, різні випробування на моїх життєвих шляхах, але я оптимістка і вірю, що наступний день буде кращий, принесе більше радості, задоволення від улюбленої справи, відчуття щастя і впевненості, що недаремно обрала професію вчителя.
 Основою мого успіху були і будуть підтримка моєї сім'ї, друзів і колег, бо я їх дуже люблю, горджусь ними і  знаю: вони мене ніколи не підведуть.